Навчальні дисципліни самостійного вибору студентів

Навчальні дисципліни загальної підготовки

БЛОК СУСПІЛЬНО-КОМУНІКАТИВНИХ ДИСЦИПЛІН

Рік підготовки: 3

Семестр: 5

Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)

Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни

У курсі «Культура ділового спілкування» розкрито актуальні морально-етичні проблеми ділового спілкування у професійній діяльності соціального працівника в професійному та особистому плані.

Проаналізовано моральні й психологічні засади культури ділового спілкування з урахуванням національного та міжнародного соціально-комунікативного досвіду, науковий доробок вітчизняних та зарубіжних вчених. Вивчення цієї дисципліни є важливою з огляду на сучасну ситуацію, пов’язану з суспільними трансформаціями

української держави, та формуванням соціально активної поведінки майбутнього соціального працівника.

Мета: формування високого рівня культури ділового спілкування, комунікативної компетентності студентів, практичне оволодіння способами, формами, моделями спілкування, що забезпечить високий професіоналізм на рівні зростаючих вимог суспільства.

Завдання: забезпечити досконале володіння етичними, психологічними нормами професійного спілкування тренера з різних видів спорту, виробити навички аналізу конкретних ділових ситуацій та застосування способів і засобів професійного спілкування, розвивати творче мислення студентів, сформувати навички оперування фаховою термінологією.

Об’єкт вивчення навчальної дисципліни є діловий комунікаційний процес.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є моральні, психологічні засади ділового спілкування, етичні механізми їх розвитку; норми й правила ділового етикету; його особливості та шляхи застосування у різних ситуаціях професійної діяльності; особливості ділового спілкування з українськими та іноземними партнерами; питання етикету й іміджу ділової людини.

Рік підготовки: 1

Семестр: 2

Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)

Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни

Даний курс є необхідною складовою частиною громадянсько-патріотичної підготовки фахівця, виходячи з місії КОЛЕДЖУ готувати національно свідомих лідерів організаторів сталого, інноваційного розвитку суспільства для служіння інтересам України. Це курс, спеціально розроблений для того, щоб допомогти майбутнім фахівцям з соціальної роботи сформувати базові знання про роль політичної сфери в формуванні та розвитку специфіки окремих країн та регіонів і її діалектичний взаємозв’язок із динамікою еволюції суспільних інститутів. Інноваційною особливістю курсу є наукове описання політичного процесу як динамічної системи мереж, в основі якої лежить баланс ресурсного забезпечення акторів політичної конкуренції. Вивчення даного курсу закладає наукову базу, яка дозволить Вам у подальшій професійній діяльності приймати ефективні громадянські рішення. Мета курсу – на основі оволодіння ефективним апаратом наукового аналізу політичного процесу забезпечити становлення особистості майбутнього фахівця не лише як громадянина й патріота, але й як ефективного управлінця, здатного приймати оптимальні рішення з урахуванням політичної складової.

Предметом курсу «Політологія» є вивчення політичної сфери життя суспільства Завдання курсу: -з’ясування поняття політики як сфери конкурентної боротьби за контроль над процесом владного перерозподілу ресурсів суспільства через механізм держави; – засвоєння закономірностей розвитку та функціонування політичного життя, усвідомлення сутності політичних процесів та явищ, механізмів влади; – оволодіння основними термінами та категоріями політології на рівні їх відтворення і тлумачення для практичного застосування і втілення в процесі фахової діяльності.

Вивчення даної дисципліни дає можливість здобувачу вищої освіти: знати: основні методи політичної науки; основні закономірності функціонування політичної системи суспільства; сутність, ознаки та політичний механізм функціонування держави як політичної організації суспільства, партійних систем, виборчих систем; механізм та динаміку політичного процесу, політичних трансформацій та політичні технології. вміти: розрізняти основні політологічні концепції сучасності, застосовувати типологію політичних систем, виборів, політичної поведінки, політичних еліт, аналізувати політичні процеси, визначати тенденцій розвитку міжнародних відносин, напрямів зовнішньополітичної діяльності України в умовах інтеграційних та глобалізацій них процесів.

Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета курсу — ознайомити студентів з сутнісними характеристиками релігії як соціокультурного явища; зрозуміти феномен походження стародавніх релігій; з особливостями світових релігій – буддизму, християнства та ісламу та з основними віхами у їх історії.

Програма курсу «Релігієзнавство» зорієнтована на висвітлення таких питань, як роль релігії в житті суспільства і окремої людини, сутність релігії як явища духовної культури, історія релігійних конфесій і їх взаємних стосунків, релігійний досвід власного народу та сучасні проблеми релігійного життя в українському суспільстві.

Засвоєння курсу сприятиме підвищенню загальноосвітньої підготовки студентів, їх самовизначенню у світоглядних позиціях, виборі духовних цінностей, а також їх толерантному ставленню до людей з різним типом світогляду, що уможливлює безконфліктне співіснування в нашому суспільстві громадян з різним духовним вибором.

Курс релігієзнавства не має на меті узгодити погляди на релігію віруючого й невіруючого чи привернути студентів до якоїсь певної віри. Цей курс лише дає певний обсяг знань, інформацію, що може допомогти сформувати власний погляд на релігійні явища і події релігійного життя.

Вивчаючи основи курсу «Релігієзнавство», студенти оволодівають навиками ведення світоглядного діалогу, толерантного ставлення до представників різних релігійних поглядів.

Релігієзнавство як міждисциплінарна дисципліна синтезує в собі здобутки ряду наук та створює нові підходи дослідження релігії в умовах міждисциплінарності знання.

Релігієзнавство відіграє координуючу роль у вивченні особливостей, специфіки релігійних напрямків, течій, конфесій, проблематики сучасного релігійного життя.

Мета: ознайомлення студентів з предметом, специфікою, історією виникнення та основною проблематикою «Релігієзнавства»; формування у студентів цілісного уявлення про релігію, навичок комплексного наукового аналізу феномену релігії; формування розуміння сутності релігійних течій та проблем сучасного релігійного життя; особливостей впливу релігії на сучасні процеси суспільного життя; розвиток світоглядних і духовно-моральних ціннісних орієнтацій, культури релігійної толерантності.

Завдання:
– поглиблення соціально-філософської підготовки студентів, їх знань у сфері соціально-світоглядних дисциплін;
– засвоєння головних філософських, феноменологічних, психологічних соціологічних, та теологічних підходів щодо закономірностей виникнення, становлення, сутності та функціонування релігії;
– засвоєння понятійно-категоріального апарату релігієзнавства;
– формування уявлення про сутність, історію виникнення та розвиток релігії, її роль та місце у житті суспільства та людини; уміння орієнтуватися у складних проблемах релігійного життя та релігійній ситуації в Україні і світі;
– формування навичок вільно і самостійно визначатися у своїх релігійно світоглядних орієнтаціях;
– сприяння засвоєнню студентами навичок світоглядного діалогу на основі отриманих знань, толерантного ставлення до існуючих релігійних напрямків;
– розвиток аналітичних і пізнавальних здібностей, навичок самостійної роботи студентів.

БЛОК ДИСЦИПЛІН СОЦІОКУЛЬТУРНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ

Рік підготовки: 3
Семестр: 5
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Навчальна дисципліна «Психологія фінансів» є курсом за вибором. Метою вивчення дисципліни «Психологія фінансів» є формування компетентності студентів в галузі психології фінансів та фінансової системи як міждисциплінарної галузі наукового знання та практичної готовності до здійснення професійних психологічних функцій у своїй майбутній професійній діяльності.

Основними завданнями вивчення нормативного курсу «Психології фінансів» є:
-формувати базову систему наукових знань в галузі психології фінансів, сучасних концепцій та – актуальних проблем теорії та практики даної навчальної дисципліни;
– сформувати навички теоретичного аналізу проблем психології фінансів, які є актуальними в умовах перехідної економіки;
– підвищити рівень фінансової компетентності студентів, як суб‘єктів господарської діяльності;
– сформувати навички емпіричного дослідження фінансово-економічних явищ на різних рівнях соціального життя.

Рік підготовки: 1
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета: формування системи спеціальних знань здобувачів вищої освіти з питань управління часом шляхом ефективного цілепокладання, планування і організації діяльності, самоконтролю і самомотивації для підвищення власної та командної ефективності.

Завдання: надати здобувачам вищої освіти ясне і чітке уявлення про теоретичні та методологічні засади сучасного тайм-менеджменту; виробити навички самоорганізації, мотивації, цілепокладання, розстановки пріоритетів, делегування повноважень, контролю і оцінки особистих показників діяльності, освоїти навички володіння методами організації робочого часу та раціонального використання ресурсів; сформувати навички самостійної, творчої роботи; вміння організовувати свою працю, розвинути здібності породжувати нові ідеї, знаходити нові підходи до їх реалізації.

Основними перевагами дисципліни є практична спрямованість та формування вмінь ефективного використання часу для підвищення особистої ефективності. При викладанні дисципліни активно застосовуються ситуаційні завдання, кейси, тренінгові вправи, ділові ігри, презентації тощо.

Вивчення цієї дисципліни дає можливість студенту:
– опанувати технології ефективного використання часу, застосовувати методи та інструменти тайм менеджменту для підвищення особистої ефективності;
– організовувати процеси планування часу на особистому та корпоративному рівні;
– ставити цілі, виділяти пріоритети між процесами з урахуванням фактору часу та розподіляти задачі між виконавцями й у часі.

Мета та основні задачі дисципліни:
Метою даної дисципліни є формування системи базових знань, умінь та практичних навичок для застосування інструментів щодо оптимізації витрат часу для ефективного досягнення поставлених цілей та підвищення особистої та професійної ефективності.

Для досягнення мети поставлені такі основні завдання:
– ознайомлення з основними категоріями часу;
– придбання теоретичних знань i практичних навичок щодо розподілу та використання часового ресурсу;
– застосування на практиці знань щодо інструментів тайм-менеджменту;
– формування умінь постановки цілей та визначення пріоритетів;
– засвоєння основ делегування повноважень як інструменту ефективного тайм-менеджменту.

Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Дисципліна присвячена вивченню соціальних конфліктів, ядром яких є міжособистісні конфлікти, методів та технік запобігання їхньої деструктивності та наслідків, поводження під час конфлікту, та конструктивних засобів його вирішення.

Мета: надання майбутнім фахівцям з менеджменту знань про природу конфліктів, набуття практичних навичок у вирішенні конфліктів, вмінь контролювати конфліктну ситуацію, вмінь позитивно сприймати конфлікт і грамотно його використовувати.

Предмет: ідеальна модель конфліктної взаємодії, теорія, основою якої виступає понятійний апарат з його центральною ланкою – категорією конфлікту.

Завдання теоретична та практична підготовка студентів із питань: забезпечення засвоєння здобувачами вищої освіти необхідних теоретичних знань в галузі конфліктології; формування конфліктологічної компетентності, що забезпечила б  оптимальність інтеграції суб’єктів діяльності та спілкування в соціумі; формування в майбутнього менеджера мотивації на засвоєння знаний в галузі конфліктології, що створить можливість розвитку творчої індивідуальності майбутнього фахівця;
самостійного засвоєння практичних навичок з попередження та управління конфліктами; дослідження методологічних, теоретичних і методичних проблем конфліктології; ознайомлення з класичними та сучасними концепціями, трактовками предмету конфліктології, закономірностями, класифікацією конфліктів і причин виникнення конфліктних ситуацій; надання знань про конфліктологію як науку та мистецтво ведення суперечки, переговорів, вирішення конфліктних ситуацій, то призведе до глибокого розуміння їх психологічних механізмів; навчання основним способам оригінального вирішення конфліктів у процесі міжособистісної взаємодії як основи
майстерності майбутнього менеджера; ознайомлення здобувачів вищої освіти з конфліктними технологіями посередницької діяльності при вирішенні конфліктних ситуацій, враховуючи прояв індивідуально-психологічних особливостей конструктивного, ділового й міжособистісного спілкування, управління людьми в колективі; розкриття арсеналу засобів діагностики конфліктів в різних сферах життєдіяльності, вияв конфліктних особистостей.

Навчальні дисципліни професійної підготовки

БЛОК СОЦІАЛЬНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН

Рік підготовки: 1
Семестр: 5
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета навчальної дисципліни «Соціальна педагогіка»: розкриття взаємозв’язку соціальної педагогіки з гуманітарними науками та педагогікою; виділення предмета, об’єкта науки, її категорій; розгляд проблем соціальної педагогіки як науки і галузі практичної діяльності; виявлення специфіки соціально-педагогічної діяльності з різними категоріями дітей.
Завдання навчальної дисципліни «Соціальна педагогіка»:

  1. Сформувати у студентів цілісне уявлення про фактори і закономірності соціального розвитку дитини.
  2. Сформувати у студентів системний підхід до вивчення соціально-педагогічних явищ.
  3. Організувати оволодіння закріпленням соціально-педагогічних категорій і понять.
  4. Розвивати у студентів здатність наукового підходу до вивчення курсу.
  5. Навчити студентів оволодінню та самостійній розробці і проведенню методики соціально-педагогічної діяльності.
  6. Сформувати у студентів здатність до оволодіння головними методами і формами соціально-педагогічної діяльності з різними категоріями дітей та підлітків.
  7. Сформувати у студентів знання і вміння соціально-педагогічних досліджень; володіння конкретними засобами, необхідними соціальному педагогові для самостійного конструювання соціально-педагогічної діяльності.
  8. Під час проведення практичних занять сприяти виробленню у студентів навчальних і професійних навичок за допомогою вправ, соціально-педагогічних задач, соціально-педагогічних ситуацій, дилем тощо.
  9. Сформувати у майбутніх професіоналів емоційно позитивне ставлення до соціально-педагогічних курсів і подальшої професійної діяльності.

Зміст дисципліни. Сутність соціальної педагогіки як науки; основні категорії соціальної педагогіки; методи діяльності соціального працівника в системі спеціалізованих соціальних служб; сутність соціалізації, десоціалізації та ресоціалізації як базових категорій соціальної педагогіки; наявні соціальні проблеми у сучасному макро- та мікро соціумі, категорії клієнтів соціально-педагогічної роботи; вплив різних чинників на процес соціалізації дітей, підлітків та молоді; самостійне вивчення, порівняння, узагальнення наукової літератури з курсу; аналіз впливу різних чинників соціалізації на особистість дитини; планування й організація соціально-педагогічної діяльності з різними групами клієнтів; аналіз можливостей ресоціалізації та соціально-виховного впливу на особистість дитини; використання обраної системи гуманістичних цінностей у різних видах діяльності соціальних служб та навчально-виховних закладів; оволодіння діагностичним, корекційним інструментарієм соціально-педагогічної роботи; добір відповідних форм та методів соціально-педагогічної діяльності.

Рік підготовки: 3
Семестр: 5
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета: ознайомити студентів з теоретичним обґрунтуванням феномену соціального конфлікту, причинами його виникнення, його головними атрибутивними рисами, видами, структурою та правовими механізмами їх регулювання на практиці.
Завдання
– дати студентам системне уявлення про причини, види та функції соціальних конфліктів;
– познайомити з правовими шляхами запобігання, регулювання та розв’язання соціальних конфліктів ; – розвити навички роботи з нормативно-правовими актами міжнародного та вітчизняного законодавства, спрямованого на регулювання соціальних конфліктів.
– сформувати вміння застосовувати здобуті знання у практичній діяльності;
У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен знати:
– причини виникнення, ознаки, структуру соціальних конфліктів;
– основні види та особливості різних типів соціальних конфліктів;
– методи використання міжнародного та українського законодавства задля регуляції соціальних конфліктів;
– зміст нормативно-правових актів, що сприяють попередженню, регулюванню та розв’язанню політичних, міжетнічних, міжнаціональних, релігійних, трудових, сімейних, юридичних конфліктів; уміти:
– визначати теоретичні, прикладні та інструментальні компоненти соціального конфлікту;
– спираючись на правові норми, аналізувати соціальні конфлікти, що відбуваються в Україні та поза її межами;
– застосовувати набуті знання в своїй професійній, громадській діяльності.
Програмні результати навчання: застосовувати теоретичні знання та практичні навички соціальної профілактики «Правове регулювання соціальних конфліктів»

Рік підготовки: 3
Семестр: 5
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета вивчення навчальної дисципліни: висвітлення основних мети, цілей, завдань спеціальної педагогіки і спеціальної психології; категорій та принципів спеціальної педагогіки і спеціальної психології, міжпредметних зв’язків; класифікації осіб з порушеннями розвитку; закономірностей та особливостей розвитку, виховання та навчання дітей з порушеннями психофізичного розвитку (порушення зору, слуху, мовлення, опорно-рухового апарату, затримка психічного розвитку, розумова відсталість, аутизм, складні порушення та ін.).
Її вивчення передбачає підвищення професійної компетентності студентів, розширення, систематизацію та закріплення набутих знань з спеціальної педагогіки, що сприятиме ефективній самореалізації студентів як фахівців.
Основними завданнями вивчення дисципліни “Спеціальна педагогіка і спеціальна психологія» є:

  1. Ознайомити студентів з методологічними та теоретичними основами спеціальної педагогіки.
  2. Розкрити теоретико-методичні засади виховання навчання та розвитку дітей з різними нозологіями.

Ознайомити з сучасними тенденціями спеціальній педагогіці; особливостями інклюзивного навчання в загально освітніх навчальних закладах.

Рік підготовки: 3
Семестр: 5
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета викладання навчальної дисципліни «Основи реабілітології»: ознайомлення студентів із історичними та теоретико-методологічними основами, науково-практичними засадами організації реабілітації осіб з порушеннями психофізичного розвитку; чинною нормативно-правовою базою щодо реабілітації осіб з інвалідністю.

Основні завдання вивчення дисципліни:
розкрити поняття «реабілітація» та «реабілітологія»; ознайомити студентів із світовим досвідом організації реабілітації осіб з інвалідністю, зі специфікою організації реабілітації осіб з інвалідністю в Україні; розкрити зміст нормативно-правової бази з проблеми; розглянути особливості здійснення реабілітаційного процесу в системі закладів та установ, що беруть участь у реабілітації осіб з інвалідністю різного віку та нозологій; ознайомити з методикою розробки індивідуальної програми реабілітації.

Основними завданнями викладання дисципліни «Основи реабілітології» є такі:
– оволодіння здобувачами науково-теоретичними та методологічними знаннями, щодо здійснення реабілітаційного процесу;
– формування навичок обґрунтування провідних напрямів роботи з визначення потреб у здійсненні корекційних і реабілітаційних заходів осіб «групи ризику»;
– формування уміння визначати проблемну ситуацію та напрями (види) реабілітації;
– оволодіння навичками планування, організації адекватних реабілітаційних заходів а також оволодіння конкретними технологіями і методами реабілітації.

Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета вивчення дисципліни полягає у ознайомленні студентів з теоретичними основами дозвілля, соціально-історичними та культурними особливостями розвитку сучасної системи культурно-дозвіллєвої діяльності, з соціально-психологічними особливостями різних категорій населення під час організації для них змістовного і соціально-корисного дозвілля, а також зі специфікою дозвіллєвої діяльності з підлітками та молоддю.

Завдання курсу є ознайомлення студентів з такими поняттями як «дозвілля», «вільний час», «сфера дозвілля», «культурно-дозвіллєва діяльність»; забезпечення студентів спеціальними знаннями теорії і практики дозвілля, вміннями та навичками практичної роботи з проектування та проведення різних форм організації дозвілля; опанування теоретичними основами та методикою організації дозвіллєвої діяльності, що дасть можливість осмислити зміст, форми, методи і засоби її педагогічної організації з педагогічним застосуванням у професійній діяльності; засвоєння основних технологій організації роботи у сфері дозвілля.

Рік підготовки: 3
Семестр: 6
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета вивчення курсу – оволодіння студентами знаннями про історичні аспекти розвитку дитячого та молодіжного руху України, про роль дитячих та молодіжних організацій у соціалізації дитини, формами та методами роботи в дитячих та молодіжних організаціях, особливостями роботи з неформальними групами.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Теорія і методика роботи з дитячими та молодіжними організаціями» є: сформувати уявлення про виховні можливості сучасних дитячих та молодіжних організацій; уміння застосовувати різноманітні форми та методи в діяльності дитячих та молодіжних організацій; сформувати уявлення про діяльність сучасних неформальних об‘єднань; виробити уміння у студентів застосовувати методики соціально-педагогічної роботи з неформальними групами. У процесі вивчення зазначеної навчальної дисципліни студенти оволодівають знаннями, уміннями і навичками, які сприятимуть подальшій професійній підготовці.

Працюючи над вивченням курсу, студент має засвоїти наступні знання:
– характерні особливості молодіжного руху кожного періоду його розвитку;
– молодіжні організації діаспори;
– сучасні молодіжні організації та об’єднання;
– форми та методи роботи з дітьми в дитячих та молодіжних організаціях;
– класифікації неформальних молодіжних об’єднань та особливостей їх діяльності;
оволодіти уміннями:
– працювати з науково-педагогічною та історичною літературою з проблеми молодіжного руху;
– об’єктивно визначати здобутки і недоліки діяльності різних молодіжних організацій та об’єднань;
– застосовувати форми і методи роботи в дитячих громадських об’єднаннях;
– визначати основні причини, умови та фактори виникнення неформальних груп підлітків;
– визначати основні виховні цілі і задачі в роботі соціального педагога з молоддю неформальних об’єднань.

Рік підготовки: 4
Семестр: 7
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Метою навчальної дисципліни «Створення та супровід прийомних сімей» є підготовка спеціалістів до практичної реалізації політики України щодо охорони сім’ї, створення умов для її зміцнення та повноцінного функціонування, а також розвитку та підтримки сімейних форм виховання дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування.

Завданнями даної навчальної дисципліни є:

  • ознайомлення студентів з державною політикою в галузі соціального захисту сім’ї, материнства й дитинства та її нормативно-правовим забезпеченням;
  • розкриття сутності принципів, напрямів і технологій соціально-педагогічної роботи з сім’ями різних типів;
  • розвиток в студентів навичок аналітико-пошукової діяльності та самоосвіти.

В результаті вивчення дисципліни студенти повинні знати:

  • види, типи, структуру та функції сім’ї;
  • причини та наслідки проблем сучасної сім’ї;
  • сутність, особливості, основні напрями соціально-педагогічної роботи з сім’ями;
  • моделі соціальної роботи з різними типами сімей;
  • причини та наслідки поширення в Україні соціального сирітства;
  • форми влаштування дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування;
  • особливості соціально-педагогічної роботи з дітьми цієї категорії;
  • етапи створення та розвитку прийомної сім’ї та дитячого будинку сімейного типу (ДБСТ);
  • методи, форми, основні принципи й порядок здійснення соціального супроводу прийомної сімей / ДБСТ;
  • механізми оцінювання ефективності їх функціонування; вимоги до спеціалістів, які здійснюють соціальний супровід.

За допомогою отриманих знань студенти повинні вміти:

  • добирати та обґрунтовувати форми і методи соціально-педагогічної допомоги сім’ям;
  • організовувати діагностичну, соціально-профілактичну, реабілітаційну та інші види роботи з сім’ями різних типів;
  • організувати роботу щодо створення та забезпечення функціонування прийомних сімей / ДБСТ, використовувати нормативно-правові акти, які регламентують цей процес;
  • здійснювати соціальний супровід прийомних сімей / ДБСТ;
  • налагоджувати співпрацю між спеціалістами, які захищають права дітей.

На практичних заняттях студенти уточнюють, поглиблюють, систематизують, узагальнюють та закріплюють отримані в процесі лекційної та самостійної роботи знання й уміння.

Рік підготовки: 3
Семестр: 6
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – екзамен

Анотація навчальної дисципліни
Навчальна дисципліна «Соціально-педагогічна профілактика девіантної поведінки» є навчальною дисципліною самостійного вибору.
Метою курсу є сформувати у студентів наукові знання про соціально-кримінологічні проблеми в Україні (злочинність в Україні: стан, тенденції, соціально-юридичні заходи протидії, стан правопорушень серед підлітків та молоді), сутність соціальної поведінки і адаптації молоді в умовах трансформаційних процесів сучасного суспільства та оптимальні шляхи реалізації змісту правового забезпечення, застосування форм правового забезпечення в діяльності соціального педагога, соціальних служб та інших установах для молоді з метою профілактики правопорушень серед підлітків та молоді; парадигми гуманістичної морально-правової відповідальності соціального педагога з метою забезпечення творчої соціально-педагогічної діяльності; набуття студентами вмінь застосовувати одержані знання у майбутній соціально-педагогічній роботі.

Основними завданнями курсу є:
– дати студентам теоретико-методичні та практичні надбання профілактичної роботи з дітьми та підлітками на основі нових концептуальних підходів до виховання неповнолітніх в умовах складних соціально-економічних перетворень у суспільстві, переходу до ринкових відносин, – показати причини девіантної поведінки неповнолітніх в сучасних умовах,
– визначити ступінь важковиховуваності як основної передумови відхилень у поведінці школярів, окремі методи профілактики правопорушень на основі гуманізації сучасної школи;
– розкрити форми і методи попередження та подолання протиправної поведінки учнів у різних видах навчально-виховної роботи, шляхи до боротьби із вживанням учнями наркогенних речовин, позбавлення їх від нікотинової та алкогольної залежності;
– показати співпрацю сім’ї, школи, громадських організацій і служб у справах неповнолітніх.

Рік підготовки: 3
Семестр: 6
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета вивчення навчальної дисципліни: сформувати професійну компетентність майбутніх фахівців із соціальної роботи з використання різноманітних терапій у роботі з дітьми, різними категоріями населення та сім’єю, з метою адаптації, профілактики негативних явищ, корекції емоційних та поведінкових розладів, особистісного розвитку тощо.
Соціальна терапія здійснюється на фоні загального складного становища особистості чи соціальної групи, соціального неблагополуччя, коли соціальна проблема розглядається з погляду соціальної хвороби, яка потребує виліковування.

У соціальній терапії як технології соціальної роботи застосовуються прийоми, техніки впливу на особистість та її оточення з огляду на специфіку соціальної ситуації, зміст, завдання соціальної терапії, рівень соціальної структури суспільства, на якому вона проводиться.

Рік підготовки: 3
Семестр: 6
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ECТS – 3)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета вивчення навчальної дисципліни: є теоретичною та практичною основою знань та вмінь, що формують майбутню професійну діяльність студентів, одним із критеріїв якої є наявність знань з загальної соціологічної теорії, методології та методів соціологічного дослідження. важливою умовою для адаптації молодих фахівців до соціальної реальності.

Завдання вивчення навчальної дисципліни є : засвоєння студентами теоретичних знань курсу; ознайомлення студентів з математичними та статистичними методами вирішення основних соціологічних завдань (описом соціального об’єкта, класифікацією подій і явищ, виділенням соціальних типів, виявленням причинно-наслідкових зв’язків, прогнозуванням соціальних процесів).

БЛОК СПЕЦІАЛЬНИХ ДИСЦИПЛІН ПРАКТИЧНОГО СПРЯМУВАННЯ

Рік підготовки: 4
Семестр: 8
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ECТS – 3)
Форма підсумкового контролю – екзамен

Анотація навчальної дисципліни
Метою курсу є опанування  здобувачами вищої освіти системи правових знань, вивчення сутності, цілей і завдань   основних законодавчих актів по захисту прав дітей та молоді за кордоном; правильне тлумачення міжнародно-правових механізмів захисту прав дітей та підлітків.

Завдання вивчення курсу:
− розкрити актуальні проблеми соціально-правового захисту дітей за кордоном;
− висвітлити принципи та напрями соціально-правового захисту дітей та молоді за кордоном;
− окреслити коло знань і навичок, які потрібні фахівцю соціально-педагогічної сфери із соціально-правового захисту особистості;
− формувати гуманістично-орієнтований світогляд майбутнього соціального працівника, який розуміє потреби та проблеми різних соціальних груп дітей та молоді та уміє надавати соціально-юридичну консультацію;
− сформувати у студентів потребу в постійній систематичній самоосвіті та самовихованні як необхідних умовах професійного росту.

Рік підготовки: 2
Семестр: 2
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Предметом вивчення навчальної дисципліни є первинні механізми старіння, взаємозв’язок процесів старіння на різних рівнях життєдіяльності організму, вікові особливості адаптації організму до середовища, заходів і засобів збільшення тривалості життя та особливості перебігу хвороб у людей похилого віку.

Метою викладання навчальної дисципліни «Основи геронтології та геріатрії» є надання необхідних знань студентам про особливості функціонування людського організму при старінні, дати необхідні знання про особливості морфологічних змін і функціонування людського організму при старінні, розвитку патологічних процесів різних органів і систем зміни у організмі старіючої людини.
Сформувати у студентів адекватні наукові уявлення про закономірності перебігу і лікування захворювань у геріатричних пацієнтів, що складає основу для науково обґрунтованої реабілітаційної роботи та тренувального процесу з людьми похилого віку.
Зміст дисципліни розроблено на основі відповідних положень щодо підготовки фахівців у сфері освіти, норм та традицій вищої університетської освіти, а також профілю освітньо-професійної програми.

  • з біосоціальною сутністю старіння і старості;
  • зі старінням населення як демографічним процесом у всіх його наслідках;
  • з соціальними, психологічними, медичними проблемами літнього віку;
  • з особливостями адаптації до пенсійного періоду життя;
  • з можливостями трудової діяльності людини в літньому віці;
  • з основами догляду за безпомічними старими людьми, а також іншими соціально-психологічними, морально-етичними проблемами.

Це дозволить майбутнім фахівцям уникнути негативних моментів у практичній діяльності з даною групою населення.

Рік підготовки: 3
Семестр: 5
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета дисципліни: Ознайомлення студентів із особливостями явища торгівлі людьми, його історико-соціальним підґрунтям, можливостями й методами протидії йому; формуванні навичок проведення профілактичної роботи із запобігання торгівлі людьми, індивідуальної роботи з потерпілими, роботи з сім’ями потерпілих та роботи в громаді; оволодінні практичними навичками надання допомоги, реабілітації та реінтеграції потерпілих осіб.
Завдання дисципліни:

  • дати уявлення про особливості торгівлі людьми;
  • ознайомити із загальними принципами практики соціальної роботи з особами, які постраждали від торгівлі людьми;
  • розглянути вітчизняний та зарубіжний досвід роботи з особами, які постраждали від торгівлі людьми;
  • ознайомити з нормативно-правовою базою щодо соціальної роботи з особами, які постраждали від торгівлі людьми; н
  • навчити розпізнавати постраждалих від торгівлі осіб, виявляти наслідки торгівлі людьми, відрізняти злочини, пов’язані з торгівлею людьми від неврегульованої міграції, трудової експлуатації та контрабанди людей;
  • сформувати навички проведення превентивної роботи, індивідуальної, групової та реабілітаційної роботи з особами, потерпілими від торгівлі людьми, а також роботи з сім’ями постраждалих.

Рік підготовки: 3
Семестр: 5
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Дисципліна «Патопсихологія» спрямована на ознайомлення студентів зі змістом та завданнями патопсихології як науки, основними патопсихологічними синдромами та особливостями проведення патопсихологічної діагностики. Об’єктом вивчення курсу є патологічні стани мозку, а предметом – зміни психічної діяльності при патологічних станах мозку у зіставленні із нормою

Метою даної дисципліни є навчити студентів користуватись широким арсеналом діагностичних прийомів і методик, надати можливість майбутньому практичному психологу оволодіти знаннями психологічних механізмів виникнення і динаміки психопатологічних розладів, що створить фундамент для успішної діагностики та психологічної корекції найбільш поширених форм психічної патології.

Завдання дисципліни: ознайомити студентів з основними відхиленнями у розвитку психічної діяльності людини; навчити користуватись широким арсеналом діагностичних прийомів і методик; розвинути у студентів вміння робити психологічний аналіз складних ситуацій взаємодії з особами, які мають відхилення у психічному розвитку; навчити студентів на основі результатів психологічної діагностики робити психологічні висновки, а також розробляти й впроваджувати відповідні програми психологічної корекції.

Рік підготовки: 3
Семестр: 5
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Предметом вивчення навчальної дисципліни є теорія, принципи соціальної психіатрії та наркології, значення взаємозв’язку теоретичних і практичних знань соціальної психіатрії та наркології.

Метою викладання навчальної дисципліни є формування у бакалаврів системних знань, сучасних теоретичних положень та практичних навичок в галузі соціальної психіатрії та наркології, необхідних для співпраці з іншими фахівцями, що працюють у сфері охорони суспільного здоров’я.

Основні завдання вивчення дисципліни полягають в теоретичній та практичній підготовці студентів з питань:
– соціального значення психічного здоров’я та психічних розладів, а також вживання психоактивних речовин.
– уявлення про ознаки психічних розладів, підходи до їх класифікації та діагностики.
– загальних принципів медико-соціальної допомоги особам з психічними розладами та/або наркологічними проблемами, а також принципи взаємодії різних спеціалістів у процесі її надання.
– оцінки потреб у соціальній допомозі та її планування при роботі з особами, що мають психічні розлади та/або наркологічні проблеми.
– специфіки та загальних завдань соціальної психіатрії;
– принципи класифікації та діагностики психічних розладів.
– організація медичної та соціальної допомоги особам з психічними розладами;
– запобігання зловживанню психоактивними речовинами, як біопсихосоціальному явищ;
– соціальні механізми та наслідки вживання психоактивних речовин;
– принципи профілактики зловживання психоактивними речовинами.
– засади медико-соціальної реабілітації осіб, які зловживають психоактивними речовинами.

Рік підготовки: 2
Семестр: 3
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Соціальна робота у сфері зайнятості є невід’ємною стороною соціального захисту різних соціальних груп і категорій населення. Її вирізняють свої особливі форми, методи роботи, соціальні технології, сфери соціального впливу.

Право на працю належить до основоположних прав людини. Повноцінна реалізація цього права створює необхідні передумови для потреб та інших невід’ємних прав (на достатній життєвий рівень, відпочинок, охорону здоров’я та медичну допомогу, освіту тощо) не лише тієї людини, яка працює, та її родини, а й опосередковано усіх членів суспільства.

Ситуація на ринку праці є узагальнюючою характеристикою перебігу соціально-економічних процесів у суспільстві. Стабільна ситуація на ринку праці, можливості повної продуктивної зайнятості — важливі складові соціальної безпеки на всіх рівнях: людини, суспільства, держави. В умовах реформування країни, становлення ринкових відносин мільйони людей потребують соціальної допомоги і захисту. За цих обставин особливого значення набуває організація і продуктивна реалізація соціальної роботи у сфері зайнятості населення і безробіття. Зауважимо, що соціальна робота включає не тільки практичну діяльність із надання допомоги, підтримки, соціального захисту населення, а і теорію, загальноосвітній процес в області соціальної роботи. Кожен із цих компонентів містить знання, вміння, засоби систематизації знань, а також їх засвоєння з метою вирішення соціальних проблем різних груп і верств населення. Особливо це має відношення до фахівців у галузі соціальної роботи.

Мета вивчення дисципліни полягає у формуванні у майбутніх фахівців соціальної сфери умінь та навичок організації соціальної роботи з різними групами клієнтів в період їх дотрудової та трудової соціалізації.

Завдання курсу: сформувати у студентів знання про організацію соціальної роботи з особистістю в період її дотрудової та трудової соціалізації; ознайомлення з формами та методами соціальної роботи з молоддю в період дотрудової соціалізації та формувати уміння їх використовувати у процесі професійної орієнтації молоді; розкрити сутність сучасних теорій зайнятості; сформувати знання про напрямами роботи державних центрів зайнятості та соціальних установ щодо сприяння працевлаштуванню та ефективній зайнятості; формувати уміння організовувати соціальну роботу в різних сферах зайнятості; обґрунтувати роль фахівця соціальної сфери у подоланні безробіття та вирішенні проблем ринку праці.

Рік підготовки: 3
Семестр: 6
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Дисципліна «Волонтерська діяльність» включає в себе інформацію щодо сутності, теоретичних основ та правових засад здійснення волонтерської діяльності, ролі та особливостей волонтерства в соціальні роботи та вирішенні соціальних проблем населення, громади, а також основні теоретичні та практичні засади організації діяльності волонтерів та волонтерських груп.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є: теоретичні, практичні та правові засади здійснення волонтерської діяльності в соціальній сфері.

Загальний підхід: вивчення дисципліни передбачає опанування теоретичних знань щодо генезису, тенденцій та особливостей здійснення волонтерської діяльності, нормативно-правової бази волонтерської діяльності, співвідношення волонтерства та соціальної роботи й особливостей волонтерської діяльності з окремими специфічними групами отримувачів соціальних послуг, а також особливостей організації, здійснення, управління волонтерською діяльністю та волонтерськими групами.

Метою навчальної дисципліни є оволодіння основними знаннями та вміннями, необхідними розуміння змісту та значення волонтерської діяльності в соціальній сфері (зокрема, надання соціальних послуг), а також для організації волонтерських груп за умов майбутньої професійної діяльності та розвитку у молоді соціальної активності, навичок усвідомленого та активного вибудовування власного життя.

Зокрема:
–     сформувати системне уявлення про волонтерську роботу, ознайомитись з понятійним апаратом, зрозуміти взаємозв’язок з іншими дисциплінами та сферами професійної діяльності та суспільного життя;
–     зрозуміти роль та функції волонтерів у сфері соціальної роботи, окреслити коло їхньої діяльності в організаціях різного типу;
–     засвоїти методи залучення людей до волонтерської діяльності та способи їх заохочення;
–     ознайомитися з особливостями волонтерської роботи зі спеціальними групами клієнтів;
–     опанувати теоретичні знання та практичні навички щодо створення волонтерських програм;
–     набути знань та навичок управління діяльністю волонтерів та волонтерських груп.

Рік підготовки: 4
Семестр: 7
Обсяг: загальна кількість годин – 150 (кредитів ECТS – 5)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Знання з навчальної дисципліни «Методика протидії булінгу» формують компетентного конкурентоспроможного фахівця в галузі психології що здатен вирішувати типові професійні завдання у плануванні, організації та наданні конкретної дієвої психологічної допомоги. Основними перевагами дисципліни є практична спрямованість та сприяння становленню всебічно розвинутої особистості як суб’єкта успішної професійної, освітньої та науково-дослідницької діяльності. При викладанні дисципліни застосовуються активне соціально-психологічне навчання, ситуаційні завдання, тренінгові вправи, ділові ігри, презентації, консультативні бесіди, «круглі столи», евристичні бесіди, дискусії, профорієнтаційні бесіди, що розвивають у студентів психологічне мислення та навички фахового спілкування й розв’язання психологічних проблем. Заняття зі студентами відбуваються на засадах діалогу та партнерської взаємодії тощо. Вивчення цієї дисципліни дає можливість студенту опанувати психологічні технології діагностики, профілактики та корекції професійного вигорання; проблеми булінгу та мобінгу, його види та прояви; опрацювати навички надання психологічної допомоги та саморегуляції психоемоційних станів.

Формування системи базових знань, умінь та практичних навичок для застосування психологічних технологій діагностики, профілактики та корекції професійного вигорання, булінгу та мобінгу. Для досягнення мети поставлені такі основні завдання: ознайомлення з основними категоріями професійного вигорання, булінгу та мобінгу; набуття теоретичних знань i практичних навичок щодо діагностики, профілактики та корекції цих явищ; застосування на практиці методів надання психологічної допомоги; сформувати навички регуляції та саморегуляції психоемоційних станів особистості.

Знати та розуміти теоретичні основи вивчення синдрому професійного вигорання, методи управління професійним стресом та профілактики дистресу і вигорання, аналіз феномену булінгу (третирування) як особливого виду комунікативної взаємодії, концепцію мобінгу: види, причини, форми, наслідки, психодіагностичні методи булінгу. Вміти формулювати цілі і ставити завдання, пов’язані з реалізацією професіональної діяльності психолога щодо феноменів професійного вигорання, булінгу та мобінгу; використовувати отримані знання для подальшого саморозвитку.

Рік підготовки: 3
Семестр: 6
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – екзамен

Анотація навчальної дисципліни
Метою викладання навчальної дисципліни «Соціальна робота в ОТГ» є набуття студентами знань з теоретичних та прикладних аспектів соціальної роботи на рівні ОТГ.

Основними завданнями вивчення дисципліни «Соціальна робота в ОТГ» є формування у студентів:
Ознайомлення студентів з міждисциплінарним багатоаспектним різнорівневим аналізом методів соціальної роботи на рівні ОТГ.
Формування теоретико-методологічних основ оцінки потреб громади.
Формування знань щодо сутності, елементів планування та особливостей впровадження соціального підприємництва в Україні та світі.
Формування професійних компетенцій щодо повного циклу ведення випадку в роботі з громадою на основі сталого системного підходу.
Розвиток компетенцій в написанні та реалізації мікропроектних пропозицій зі сталого розвитку громади.

Рік підготовки: 3
Семестр: 6
Обсяг: загальна кількість годин – 120 (кредитів ECТS – 4)
Форма підсумкового контролю – екзамен

Анотація навчальної дисципліни
Мета вивчення навчальної дисципліни: забезпечити умови формування і розвитку здобувачами вищої освіти програмних компетентностей, що дозволять їм оволодіти основними знаннями, вміннями, навичками, необхідними для здійснення фахової діяльності у сфері соціальної роботи, підготовка фахівців, здатних застосовувати набуті компетентності для розв’язування науково-методичних та прикладних завдань з соціального патронажу, сформувати системні знання про соціальну реабілітацію та патронаж на теоретичному та практичному рівні, що впливають на якість та професіоналізм фахівця соціальної сфери у роботі з клієнтом.

Предмет вивчення навчальної дисципліни є: вивчення закономірностей соціально-педагогічних і медико-психологічних компенсаторних механізмів, спрямованих на відновлення повноцінного соціального функціонування особистості.
Знання: глибокі знання та розуміння засад реабілітаційної, соціально-побутової, психолого-педагогічної підтримки осіб з обмеженими можливостями, принципи комплексного підходу до вирішення їхніх проблем; сучасних освітніх, реабілітаційних, інформаційних технологій у роботі з особами з обмеженими можливостями в умовах закладів, служб, організацій, установ сфери освіти, охорони здоров’я, соціального захисту;

Уміння: проектувати індивідуальні маршрути розвитку, освіти, соціальної адаптації та інтеграції осіб з обмеженими можливостями на основі результатів їхнього психолого-педагогічного вивчення; здатність до забезпечення міждисциплінарної взаємодії за умови вирішення актуальних корекційно-педагогічних завдань; здатність працювати з окремими людьми та командами з метою сприяння високоякісному комплексному супроводу особистості з обмеженими можливостями;
Комунікація: використовувати набуті знання при веденні наукових дискусій з актуальних проблем соціальної реабілітації, супроводу та патронажу осіб з обмеженими можливостями; здатність генерувати нові ідеї й нестандартні підходи до їх реалізації (креативність); налагоджувати соціальну взаємодію, співробітництво, попереджати та розв’язувати конфлікти.

Рік підготовки: 3
Семестр: 6
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ECТS – 3)
Форма підсумкового контролю – диференційований залік

Анотація навчальної дисципліни
Мета викладання дисципліни – ознайомити студентів з основними етапами та методами вибіркового дослідження під час аналізу соціальних явищ і показників, а також із методами статистичного аналізу отриманої під час вибіркового дослідження інформації.

Студент повинен знати:
основи математичного аналізу, теорії ймовірностей, математичної статистики, методи статистичного аналізу даних, елементи кореляційного аналізу необхідні для вирішення завдань;
класичні методи математичної статистики, які використовуються при плануванні, проведенні та обробці результатів експериментів в соціології, педагогіці і психології;
вміти використовувати понятійний апарат, математичні моделі та підходи даної дисципліни для вирішення прикладних завдань соціології та економіки.

Студент повинен вміти:
ставити і розуміти соціологічні завдання, які можуть бути вирішені за допомогою статистичного аналізу даних;
вирішувати типові соціологічні статистичні завдання;
вміти виконувати первинну обробку статистичної інформації, правильно інтерпретувати отримані результати, отримуючи важливі для практичної діяльності виявлені факти та висновки;
планувати процес математичної обробки експериментальних даних;
застосовувати методи математичного аналізу і моделювання, теоретичного і експериментального дослідження для вирішення соціологічних завдань.

Рік підготовки: 4
Семестр: 8
Обсяг: загальна кількість годин – 90 (кредитів ECТS – 3)
Форма підсумкового контролю – екзамен

Анотація навчальної дисципліни
Розвиток соціальної роботи як гуманістично спрямованого виду професійної діяльності зумовлюється тими економічними та соціальними негараздами, що мають місце на даному етапі розвитку нашого суспільства. Важливе значення при цьому набуває озброєння майбутніх фахівців знаннями та методами соціально-психологічного характеру, які допоможуть у вирішенні різноманітних проблем людей. Йдеться, передусім, про формування певної системи знань, умінь та навичок, що сприятимуть у наданні ефективної підтримки при розв’язанні психологічних, міжособистісних та соціальних проблем особистості, котра потрапила в скрутну життєву ситуацію.

Ось чому основною метою курсу «Психологічні основи соціальної роботи», є засвоєння особливостей та методології соціально-психологічного забезпечення соціальної роботи, а також формування системи умінь, знань та навичок практичного застосування основних психологічних теорій та методів у психосоціальній роботі та соціально-педагогічній діяльності.
Серед завдань курсу розглядаються: формування у студентів цілісного уявлення про особливості різних груп клієнтів; про причини та наслідки скрутних життєвих ситуацій і життєвих криз, що призвели до розвитку соціально-психологічної проблематики особистості; про основні методи психосоціального супроводу та психологічного впливу на індивіда та групу; про професійні вимоги до психологічної складової підструктури особистості соціального працівника, практичного психолога та соціального педагога, які займаються психосоціальною роботою.

Translate